Ресурсозабезпеченість за даними
Дві формули; розібраний приклад Польщі та самостійна зміна інтенсивності видобутку.
Що перевіряє вчитель. 11,77 року для початкових даних; 5,89 за подвоєного видобутку; правильні одиниці й пояснення меж показника.
Аналізуємо фізичну карту, кліматичні пояси, паливні басейни й рудні райони Європи. Оцінюємо ресурсозабезпеченість і порівнюємо природні передумови господарства.
УСЕ ДЛЯ ВАШОГО ЗАНЯТТЯ
Почати в режимі вчителяСлайди, запитання й методичні нотатки — на вашому екрані.
Відкрити екран для учнівВідкриється окреме вікно без нотаток. Покажіть саме його на проєкторі або під час відеозустрічі.
Потрібні зошит, ручка, за бажанням атлас і калькулятор. Передумови: фізична карта, широта, рельєф, повітряні маси, кліматичні пояси, робота з одиницями та відношеннями. Особисті пристрої не потрібні: усі карти й дані є на слайдах. Підтримка — читання легенди й шаблон доказового висновку; поглиблення — внутрішні відмінності територій і межі розрахункових моделей.
ДОСЛІДЖУЙТЕ. ЗАПИТУЙТЕ. ПОЯСНЮЙТЕ.Фізична карта, гірські системи, кліматичні пояси й типи клімату, паливні басейни, ресурсозабезпеченість і порівняльна оцінка територій.
10 клас, рівень стандарту (підтверджено власницею). Розділ «Європа», загальна характеристика, природні умови й ресурси; орієнтир — програма МОН редакції 2022. PDF недоступний для повної посторінкової звірки; точну сторінку, авторський склад і застосовність редакції для 2026/27 н. р. ще не підтверджено. Сценарій і завдання створено для платформи. Переглянути джерела
Систематизувати знання про рельєф, клімат і природні ресурси Європи та їхні територіальні відмінності.
Розвинути вміння читати й зіставляти фізичну, кліматичну та ресурсні карти для пояснення природних передумов господарства.
Навчити порівнювати природно-ресурсний потенціал територій, відрізняючи наявність ресурсу від можливості його використання.
Сформувати вміння обґрунтовувати господарське рішення за картами й розрахунками з урахуванням потреб населення та збереження екосистем.
Після уроку учень / учениця:
розрізняє природні умови й ресурси та пояснює на прикладі річки або вітру, як їхня роль залежить від виду діяльності;
показує на картах великі рівнинні й гірські ділянки Європи, кліматичні пояси, паливні басейни й вибрані рудні райони; описує їхнє взаємне розташування;
пояснює щонайменше два зв’язки між рельєфом, кліматом або водозабезпеченістю та можливостями господарської діяльності;
порівнює Вестланн у Норвегії та Прованс у Франції за однаковими ознаками; обґрунтовує можливі напрями господарства трьома фактами з карт та називає природне обмеження;
обчислює ресурсозабезпеченість у роках на прикладі Польщі; пояснює формулу на особу та зміну показника за іншої інтенсивності видобутку.
Дві формули; розібраний приклад Польщі та самостійна зміна інтенсивності видобутку.
Що перевіряє вчитель. 11,77 року для початкових даних; 5,89 за подвоєного видобутку; правильні одиниці й пояснення меж показника.
Таблиця двох європейських територій за однаковими колонками.
Що перевіряє вчитель. Три докази з карт, два причинні зв’язки, обмеження й перелік відсутніх даних.
З’ясовуємо, як природа впливає на господарські рішення. Розрізняємо умови та ресурси; за фізичною картою пояснюємо зв’язки геологічної будови, рельєфу й можливостей транспорту.
Читаємо карту кліматичних поясів. Порівнюємо типи клімату всередині помірного поясу, а потім кліматичні умови Бреста, Варшави й Ніцци, враховуючи належність до різних поясів.
Класифікуємо ресурси за вичерпністю й відновленням. Знаходимо нафтогазоносні, вугільні та рудні басейни й родовища; розглядаємо кейс рідкісноземельних металів України. Застосовуємо дві формули ресурсозабезпеченості й аналізуємо розібраний приклад Польщі.
Розглядаємо земельні, лісові, водні, рекреаційні та енергетичні ресурси. Порівнюємо Вестланн і Прованс для екомаршруту: добираємо картографічні докази, пояснюємо обмеження й називаємо дані, яких бракує для рішення.
Підсумовуємо зв’язок природних умов, ресурсів та їх використання. На окремому слайді оцінюємо свої вміння за шкалою 1–5, наводимо доказ із розрахунку чи порівняння територій і визначаємо наступний крок.